Без Різдва, без життя і без мук на Голгофі,
Без пролитої Крові Ісуса Христа,
Воскресіння Його, Вознесіння, любові
Ти б, людино, була б безнадійно пуста,
Безпорадна, беззахисна, розбита, нікчемна,
Оповита злобою, ненависна, безжальна,
У майбутнім своїм безнадійна, невпевнена
І огидно-нахабно-безсоромно брутальна.
Якби Спас не послав Утішителя Духа Святого
Нам на Землю, Який нас провадить до Божої правди
Й посилає бажання примиритися з Богом,
Мати єдність з Ісусом, з Отцем вічно, завжди!
Ми б загинули всі і майбутнє у пеклі,
У стражданнях і муках було б кожну мить-
Без Христа і без Духа Святого всі мертві;
Тільки Кров"ю Ісуса гріхи можна змить.
Тож пошвидше, мій друже, примирися із Богом,
У гріхах всіх покайся і у серце Ісуса прийми.
Він навчать тебе буде через Слово і Духа Святого
Й допоможе із радістю в Вічність прийти!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 587 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
За житейским кордоном-1,2 - Людмила Солма *)пояснение/дополнение:
Убедительная просьба не ассоциировать с личностью автора,
так как-
данные стихи, публикуемые здесь частично, действительно посвящаются именно тому, кому и посвящаются этим небольшим и весьма житейски-скромным циклом стихов, под общим названием: «В дань, уходящему - от века».
А "оторваться" от "века" - собственной, счастливой когда-то жизни, наверное, особенно тяжко... и это, думается, похоже на обособленность некоего- "лесного кардона"... именно, как грань - между былой наполненностью жизни и её... зрелой горечью... нечаянно-негаданного одиночества.
Потому они и посвящаются тому - кому посвящается, чтобы помнил и знал, что не так уж и одинок в этом огромном мире, хоть и остался один, что его старые друзья по-прежнему помнят, и уважая - искренне любят...
