Радість в Господі — сила моя!
Повнота радості перед Божим Лицем...
Ти радієш, коли до Тебе приходжу я.
Найдорожче — це спілкування з Отцем!
Серцем вдячна, що Всемогутньому Богу
Можу просто сказати: Авва! Таточку! Рідний мій!
Через віру в Ісуса маю радість і вірну дорогу.
Я живу в Царстві Світла, а не в пітьмі.
Дивна радість у тому, що Бог є у кожній миті!
Довіряюсь Йому, коли боляче, холодно, тяжко...
Моє серце, як квіточки в небо відкриті.
Бог дає мені жити, прощати, зростати, любити...
У Батьківських Долонях я щаслива, як райдужна пташка.
Величаю Тебе! Ти Достойний у вічній святості!
Поклоняюсь Тобі... На престолі у Славі Ти сів!
Від Обличчя Твого — повнота радості!
Я в покорі змовкаю... Забракло слів...
18.05.2015р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
За Христа - Калеников Прохор «Были и лжепророки в народе (иудейском), как и у вас будут лжеучители, которые введут пагубные ереси и, отвергаясь искупившего их Господа, навлекут сами на себя скорую погибель. И многие последуют их разврату, и через них путь истины будет в поношении». 2 Кефы (Петр)2:1-2.
8 Грехами народа Моего кормятся они, и к беззаконию его стремится душа их. 9 И что будет с народом, то и со священником; и накажу его по путям его, и воздам ему по делам его.
Люди заменили поклонение Богу поклонением царице небесной: «Дети собирают дрова, а отцы разводят огонь, и женщины месят тесто, чтобы делать пирожки для богини неба и совершать возлияния иным богам, чтобы огорчать Меня» (Иер. 7:18). Данная традиция настолько прочно укоренилась в то время среди народа Божия, что в ответ на предложение вернуться к поклонению истинному Богу пророк Иеремия услышал следующее: «Слова, которые ты говорил нам именем Господа, мы не слушаем от тебя; но непременно будем делать все то, что вышло из уст наших, чтобы кадить богине неба и возливать ей возлияния, как мы делали, мы и отцы наши, цари наши и князья наши» (Иер. 44:16,17)
